Козерацький Василь Федосійович — український оперний співак, педагог. Народний артист УРСР (1957 р.).

Козерацький Василь Федосійович народився 13 січня 1906 р. в с. Березівка (нині с. Ясне) Грузької сільради Голованівського району Кіровоградської області. Музичну освіту здобув в Одеському музично-драматичному інституті, який закінчив у 1931 році, навчаючись у класі професора Володимира Селявіна. Після завершення навчання розпочав сценічну діяльність у Харківському театрі музичної комедії, а з 1937 по 1951 рік працював у Київському театрі музичної комедії.

У 1951–1959 роках був солістом Київського державного театру опери та балету імені Тараса Шевченка, де виконав низку провідних тенорових партій класичного й національного оперного репертуару. Його вокально-сценічне мистецтво вирізнялося потужним драматизмом, глибоким психологізмом та виразною дикцією.

Паралельно з виконавською діяльністю Козерацький займався педагогічною роботою. У 1963–1965 роках викладав в Інституті театрального мистецтва в Києві, а з 1965 року й до кінця життя — у Київській консерваторії. Серед його учнів — відомі українські співаки Володимир Турець та Анатолій Шутько.

Основні оперні партії Василя Федосійовича Козерацького:

• Андрій — «Тарас Бульба» Миколи Лисенка.
• Вакула — «Різдвяна ніч» Миколи Лисенка.
• Іван Богун — «Богдан Хмельницький» Костянтина Данькевича.
• Василь — «Милана» Георгія Майбороди.
• Герман — «Пікова дама» Петра Чайковського.
• П’єр Безухов — «Війна і мир» Сергія Прокоф’єва.
• Іван Собінін — «Життя за царя» Михайла Глінки.
• Ликов — «Царева наречена» Миколи Римського-Корсакова.
• Радамес — «Аїда» Джузеппе Верді.

Артист здійснив низку записів творів українських композиторів на грамплатівки, зробивши вагомий внесок у популяризацію національного оперного мистецтва. Творча та педагогічна спадщина Василя Козерацького посідає помітне місце в історії української вокальної школи.