Михайло Ількович Магдій — український диригент, фольклорист, хореограф, композитор, один із фундаторів Державного гуцульського ансамблю пісні й танцю.

Михайло Ількович Магдій народився 6 лютого 1906 р. у селі Носів на Тернопільщині. Фахову музичну освіту здобув у школі керівників духових оркестрів у місті Кельце (Польща).

У 1920-х роках працював керівником духових оркестрів у селах Великі Гаї та Велика Березовиця, у містечку Козлів, грав у духовому оркестрі Міщанського братства в Тернополі.

З 1931 року мешкав у Станиславові (нині Івано-Франківськ), де працював у духових оркестрах братів Альбертинів і товариства «Зоря». У 1939–1941 роках був методистом обласного будинку народної творчості, у 1941–1944 рр.— викладачем музичної школи.

У 1944 році став одним із засновників Державного гуцульського ансамблю пісні й танцю, у якому впродовж 1944–1960 років керував оркестровою групою. Саме в цей період розкрився як композитор і фольклорист, активно працюючи з гуцульським музичним матеріалом.

Помер 3 листопада 1983 року в Івано-Франківську.

Михайло Магдій є автором вокально-хореографічних сюїт: «Над Черемошем», «Олекса Довбуш», «Проводи на полонину». Створив музику до популярних пісень: «Моя гуцулочка», «Киптарик», «Грай, сопілко».

Здійснив численні обробки українських народних пісень, серед яких: «Летять галочки», «Вербовая дощечка» та інші.

Його творчість тісно пов’язана з гуцульською музичною традицією й зробила помітний внесок у розвиток сценічного народного мистецтва Прикарпаття.