Олег Антонов — український авіаконструктор, вчений, засновник потужної школи транспортного літакобудування, одна з найяскравіших постатей світової авіації ХХ століття.

Олег Антонов народився 7 лютого 1906 року в селищі Троїцьке поблизу Москви. Закінчив Саратовську трудову школу, а згодом — Ленінградський політехнічний інститут. В авіаційній галузі почав працювати ще підлітком, а вже у 1920-х роках створив свої перші планери — «Голуб» і «ОКА-2», які здобули визнання на всесоюзних змаганнях.

У 1930-х роках Антонов очолював розробку планерів у Москві та Тушино. Під час Другої світової війни створив десантні та транспортні планери для перевезення військ і техніки, а також брав участь у вдосконаленні винищувачів серії «Як».

Вирішальним етапом його життя стало заснування 1946 року власного конструкторського бюро в Новосибірську, де був створений легендарний Ан-2 — літак, що став одним із наймасовіших у світі. У 1952 році КБ переїхало до Києва. Саме тут Антонов сформував потужний інженерний колектив і заклав основи української школи транспортного літакобудування.

Під його керівництвом створено 52 типів планерів, 22 типів літаків і понад сотню їхніх модифікацій. Серед найвідоміших машин — Ан-8, Ан-10, Ан-12, Ан-22, Ан-24, Ан-26, Ан-30, Ан-72, Ан-74 та надважкий Ан-124 «Руслан». У 1970-х роках Антонов ініціював розробку літаків із двоконтурними турбореактивними двигунами, а також перспективного Ан-70. Його конструкторська школа вперше в СРСР запровадила клеєзварювальні технології в авіабудуванні.

Олег Антонов — доктор технічних наук, академік АН УРСР і АН СРСР, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Сталінської, Ленінських та Державної премій. Він був не лише інженером, а й творчою особистістю: писав вірші, малював, активно підтримував українську культуру. У 1968 році підписав відкритого листа на захист діячів української інтелігенції.

Помер Олег Антонов 4 квітня 1984 року в Києві. Його ім’ям названо вулиці, створено музей-кабінет, встановлено пам’ятник на території ДП «Антонов». У 1999 році його внесок у світову авіацію було відзначено включенням до Міжнародної аерокосмічної Зали слави в Сан-Дієґо, а Національна академія наук України заснувала премію імені Олега Антонова.