Володимир Кирилович Малик  — український письменник, автор пригодницьких та історичних творів.

Володимир Кирилович Малик народився 21 лютого 1921 року в селі Новосілки на Київщині в селянській родині. Середню освіту здобув у сусідніх Ясногородцях, а 1938 року став студентом філологічного факультету Київського університету. Уже в юності виявив літературний талант: відвідував літературний гурток, друкував поезії в журналі, а навесні 1941 року передав добірку віршів для публікації поетові Андрій Малишко.

Початок Другої світової війни перервав навчання. Малик вступив до народного ополчення, працював на оборонних роботах, був поранений і потрапив до нацистського концтабору в Німеччині. Лише в жовтні 1945 року він повернувся в Україну.

Після війни працював учителем української мови й літератури в Ясногородській школі, заочно завершив навчання в університеті (1950 р.). Згодом переїхав до Лубен на Полтавщині, де розгорнулася його активна творча діяльність. 

Перша книжка — віршована історична казка «Журавлі-журавлики» — побачила світ 1957 року. Далі з’явилися історичні поеми й легенди для дітей: «Чарівний перстень», «Месник із лісу», «Червона троянда», «Микита Кожум’яка», «Воєвода Дмитро».

У прозі письменник заявив про себе пригодницькими повістями для юних читачів: «Чорний екватор», «Новачок», «Дві перемоги», «Слід веде до моря», «Двоє над прірвою».

Найвагомішим творчим здобутком стала історична тетралогія «Таємний посол»: «Посол Урус-шайтана», «Фірман султана», «Чорний вершник», «Шовковий шнурок».

Також значний успіх мали романи «Князь Кий» і «Черлені щити». За історико-патріотичні твори (зокрема «Посол Урус-шайтана», «Шовковий шнурок», «Князь Кий») письменник у 1983 році був удостоєний літературної премії імені Лесі Українки. Літературознавці відзначали його майстерність оповіді та порівнювали з такими класиками історичного роману, як Олександр Дюма та Генрік Сенкевич. Окрім художньої творчості, Малик виступав як літературний критик. Він є автором книжки «Олесь Донченко» (1971 р.).

В останні роки працював над романом «Чорнобривці» (незавершений). Посмертно були видані його спогади та щоденникові записи «Синя книга: щоденник (записки для себе). 1958–1998».

Помер Володимир Малик 31 серпня 1998 року, похований у Лубнах.

Із 2001 року засновано літературно-мистецьку премію його імені. У Лубнах встановлено меморіальний знак, одну з вулиць названо на його честь, а при школі № 4 відкрито літературний музей письменника.

Володимир Малик залишив помітний слід в українській історичній прозі, поєднавши документальну достовірність із захопливим пригодницьким сюжетом.