Вільгельм Карл Ґрімм — німецький філолог, мовознавець, фольклорист, один із найвідоміших збирачів і дослідників народних казок. Разом зі старшим братом, Якобом Гріммом, увійшов в історію світової культури як співукладач збірки «Дитячі й сімейні казки», що стала класикою європейської літератури.

Вільгельм Карл Ґрімм народився 24 лютого 1786 р. у місті Ганау (Німеччина). Навчався в Марбурзькому університеті, де зацікавився філологією та історією німецької мови. Значний вплив на формування його наукових інтересів мав професор Фрідріх Карл фон Савіньї.

Вільгельм Ґрімм працював бібліотекарем, викладав в університеті, був членом Геттінгенська академія наук. Пізніше разом із братом переїхав до Берліна, де продовжив наукову діяльність.

Найвідомішою працею братів стала збірка казок, перше видання якої побачило світ у 1812 році. До неї увійшли такі всесвітньо відомі твори, як: «Білосніжка», «Попелюшка», «Червона Шапочка», «Гензель і Ґретель», «Спляча красуня» та ін.

На відміну від більш академічно спрямованого Якоба, Вільгельм більше уваги приділяв літературному опрацюванню текстів, надаючи казкам художньої завершеності, м’якості стилю та моральної виразності.

Брати Ґрімм також працювали над фундаментальним «Німецьким словником» — масштабним науковим проєктом з історії німецької мови.

Вільгельм Ґрімм зробив вагомий внесок у розвиток германістики, фольклористики та мовознавства. Його праця сприяла збереженню народної творчості та формуванню національної культурної ідентичності Німеччини.

Спадщина Вільгельма Ґрімма і сьогодні залишається важливою складовою світової літературної традиції, а зібрані ним казки продовжують виховувати нові покоління читачів у різних країнах світу.