Олександр Дюлович Гаврош — український письменник, драматург і журналіст, один із сучасних популяризаторів закарпатської тематики в літературі.

Олександр Дюлович Гаврош народився 26 березня 1971 р. в Ужгороді. З дитинства багато читав, що значною мірою вплинуло на його подальший творчий шлях. Закінчив факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка.

Працював у різних періодичних виданнях, зокрема «Срібна Земля», «Старий Замок», «Україна молода», активно друкувався в українській і закордонній пресі. Загалом має близько двох тисяч публікацій. Сьогодні працює як фрилансер, співпрацює з медіа, зокрема з «Радіо Свобода».

У 2006–2007 роках, а також у 2015–2023 роках був завідувачем літературно-драматичної частини Закарпатського обласного українського музично-драматичного театру. Є членом Асоціації українських письменників та Національної спілки письменників України.

До художньої літератури Олександр Гаврош прийшов у 2000-х роках, після періоду активної журналістської діяльності. Спершу писав поезію, а згодом перейшов до прози й драматургії. Його творчість відзначається жанровим різноманіттям: поезія, пригодницька та історична проза, казки, детективи, драматичні п’єси.

Стиль автора — лаконічний, динамічний, орієнтований на захопливий сюжет. Значну увагу він приділяє історії та культурі Закарпаття, вводячи в українську літературу місцеві образи й легенди. Серед популярних тем — постаті народних героїв, зокрема силача Івана Фірцака та легендарного розбійника Пинті. Також у його творах осмислюються постаті діячів культури.

Олександр Гаврош є активним учасником культурного життя Закарпаття, виступає організатором і співзасновником журналістських клубів «НеТаємна вечеря» та «Театрал Закарпаття». Його твори перекладені кількома європейськими мовами. У своїй діяльності він поєднує літературу, журналістику та дослідження історії й культури рідного краю.

Олександр Гаврош — один із сучасних українських авторів, який активно розвиває регіональну тематику в літературі. Його творчість сприяє популяризації історії та культурної спадщини Закарпаття, а також розширює жанрові можливості сучасної української прози й драматургії.