Оксана Дмитрівна Іваненко — відома українська письменниця й перекладачка, яка присвятила свою творчість дітям і юнацтву.

Оксана Іваненко народилася 13 квітня 1906 року в Полтаві. Освіту здобувала спочатку в гімназії, а згодом у робітничій школі. Літературні здібності проявилися ще в юному віці: перший твір — казка «Квіти» — був опублікований у 1917 році в журналі «Слово». Уже тоді вона писала вірші та невеликі п’єси.

У 1922 році вступила до Полтавського інституту народної освіти, а згодом продовжила навчання в Харківському інституті народної освіти, який закінчила у 1926 році. Пізніше навчалася в аспірантурі при Українському науково-дослідному інституті педагогіки, де працювала у сфері дитячої літератури.

Важливий життєвий досвід здобула, працюючи вихователькою в колонії під керівництвом Антона Макаренка. Упродовж 1930-х років працювала у видавництві «Молодий більшовик», а після війни — в журналі «Барвінок», який відігравав значну роль у розвитку дитячого читання. З 1939 по 1957 рік мешкала в Київ, у відомому будинку письменників Роліті. Померла письменниця 17 грудня 1997 року в Києві, проживши довге й плідне життя.

Творча спадщина Оксани Іваненко налічує десятки книжок для дітей. Серед найвідоміших — «Майка та жабка» (1930 р.), «Дитячий садок». (1931 р.), «Черевички» (1933 р.), «Лісові казки» (1934 р.), «Великі очі» (1936 р.), «Джмелик» (1937 р.), «Три бажання» (1940 р.), «Куди літав журавлик» (1947 р.), «Казки» (1958 р.) та ін. Її твори навчають добру, відкривають красу природи та людських взаємин.

Окреме місце у творчості займають історико-біографічні твори про видатних діячів культури. Зокрема, повість «Друкар книг небачених» присвячена Івану Федорову, роман «Тарасові шляхи» — життю Тараса Шевченка, а твір «Марія» розповідає про Марка Вовчка. 

Творчість Оксани Іваненко займає важливе місце в українській дитячій літературі, адже її книги й сьогодні допомагають юним читачам пізнавати світ, виховують моральні цінності та любов до рідної культури.