Володимир Самійлович Бабляк — український письменник і журналіст, чия творчість тісно пов’язана з життям подільського села та досвідом воєнного і післявоєнного часу.

Володимир Самійлович Бабляк народився 18 квітня 1916 р. в селі Великий Жванчик (нині Хмельницька область). Брав участь у Другій світовій війні, що значно вплинуло на його світогляд і тематику творів. Після 1944 року працював у редакціях обласних газет у Чернівцях, Тернополі та Львові.

Друкуватися почав ще до війни (перше оповідання — «Анничка-мрійниця»), а систематично — з 1940 року. Його прозі властиві: глибоке психологічне розкриття персонажів; внутрішні конфлікти героїв; яскраве змалювання сільського побуту й традицій; поетичність і багатство мови.

Серед найвідоміших творів:

• збірки оповідань: «З пісень життя» (1958 р.), «Літопис горбатої ниви» (1961 р.), «Дорога до любові» (1964 р.).
• роман-трилогія «Вишневий сад» (1958–1962 рр.), присвячена післявоєнному життю західноукраїнського села (інсценізована під назвою «Червоні маки»).
• роман «Жванчик» (1967–1971 рр., незавершений), де відтворено події довоєнного часу та періоду війни на Поділлі.

За мотивами його творів у 1974 році було знято фільм «Новосілля».

Його спадщина є цінною для розуміння українського сільського життя ХХ століття — як у соціальному, так і в психологічному вимірі.