Геннадій Васильович Бурнашов — український публіцист, історик-краєзнавець.

Бурнашов Геннадій Васильович народився 27 квітня 1936 року в місті Іртишськ (Казахстан). У 1946 році разом із родиною переїхав до міста Станислава (нині Івано-Франківськ), де прожив більшу частину життя. У 1965 році закінчив історико-філологічний факультет Івано-Франківського педагогічного інституту. Після завершення навчання працював у педагогічних установах міста, екскурсійному бюро, а також у системі туризму й екскурсій. Упродовж 1965—1990 років обіймав посаду завідувача відділу організаційної роботи і кадрів обласної ради з туризму та екскурсій облпрофради.

Був активним учасником культурно-просвітницького життя краю, членом обласного товариства «Меморіал» імені Василя Стуса. Автор понад 50 книжок, присвячених національно-визвольній боротьбі українського народу, діяльності Української повстанської армії та визначним діячам українського визвольного руху.

За свою літературну та історико-краєзнавчу діяльність удостоєний низки краєзнавчих і міських літературних премій.

Помер 3 листопада 2012 року в Івано-Франківську. Похований у селищі Лисець Івано-Франківської області.

У своїх працях Геннадій Бурнашов досліджував події українського визвольного руху XX століття, діяльність ОУН та УПА, а також історію рідного краю. Його книги поєднують публіцистичний стиль із документальними матеріалами.

Вибрані твори:

• «Таран над Галичем» (1976 р.).
• «Затавровані “ворогами” народу» (1992 р.).
• «Полководець УПА» (1993 р.).
• «Скелі Довбуша» (1995 р.).
• «Під грифом “Цілком таємно”» (1995 р.).
• «Таємниця загибелі Євгена Коновальця» (1996 р.).
• «Іду на Ви!» (1999 р.).
• «Постріли у спину» (2004 р.).
• «Народний Президент» (2005 р.).
• «Політичні убивства Кремля» (2005 р.).
• «Головнокомандувач УПА Роман Шухевич в документах органів держбезпеки» (2006 р.) та ін.

Геннадій Бурнашов зробив помітний внесок у популяризацію історії українського національно-визвольного руху, зокрема діяльності ОУН та УПА. Його праці були спрямовані на відновлення історичної пам’яті про події й постаті, які тривалий час замовчувалися або спотворювалися в радянський період. Як публіцист і краєзнавець, він поєднував документальні матеріали з доступною формою викладу, що дозволяло ширшому колу читачів ознайомитися зі складними історичними темами. Його книги сприяли формуванню інтересу до історії рідного краю та національної ідентичності.