Ігор Миколайович Тукалевський — український архітектор, заслужений архітектор УРСР (1976 р.). Його професійна діяльність припала на період активної післявоєнної відбудови та розвитку міст України. Він належав до покоління архітекторів, які створювали нові житлові райони, наукові установи та громадські будівлі, що визначали архітектурне обличчя країни у другій половині ХХ століття.

Ігор Миколайович Тукалевський народився 13 червня 1916 р. у Ніжині. У 1941 році закінчив Київський будівельний інститут, здобувши фах архітектора. Після завершення навчання працював над проєктуванням об'єктів різного призначення, зосереджуючись на комплексному розвитку міського середовища.

Однією з його відомих робіт стали будинки Інституту хімії Академії наук УРСР, споруджені у 1958 році. Архітектор також брав участь у створенні житлового району на вулиці Руській у Чернівцях, який будувався протягом 1969–1975 років і став важливою частиною міської забудови.

У 1970–1978 роках Тукалевський працював над проєктом комплексу інституту «Діпроцивільпромбуд» у Києві. Серед інших його робіт — будівля інституту «Діпросільпромбуд», яка належить до характерних зразків адміністративної архітектури свого часу.

Особливе місце у творчому доробку архітектора займає участь у реконструкції Національного будинку органної та камерної музики України. Завдяки цій роботі історичну споруду було пристосовано до культурних потреб, зберігши її архітектурну цінність та художню виразність.

Творча спадщина Ігоря Тукалевського є вагомою частиною історії української архітектури. Його проєкти поєднували функціональність, сучасні для свого часу архітектурні рішення та увагу до потреб суспільства, а створені за його участю споруди й сьогодні залишаються важливими елементами міського середовища України.