Гаррієт Бічер-Стоу — видатна американська письменниця, громадська діячка та активна борчиня проти рабства. Найбільшу славу їй приніс роман «Хатина дядька Тома», який став одним із найвпливовіших творів XIX століття та привернув увагу суспільства до жорстокості рабовласницької системи в США.

Гаррієт Бічер-Стоу народилася 14 червня 1811 р. в м. Лічфілді (штат Коннектикут) в родині пастора. Атмосфера освіченості, релігійності та суспільної активності, що панувала в родині, значно вплинула на формування її світогляду. Літературну діяльність Гаррієт розпочала ще в молоді роки, а її першою книжкою стала збірка «Травнева квітка», видана 1843 року.

Поштовхом до створення «Хатини дядька Тома» стали подорожі письменниці південними штатами та її глибоке співчуття до поневолених афроамериканців. Роман, опублікований 1852 року, розповідає про трагічну долю рабів і викриває нелюдськість рабовласництва. Книга мала величезний успіх, була перекладена десятками мов і стала важливим чинником у формуванні громадської думки напередодні Громадянської війни в США. Прототипом головного героя вважають колишнього раба Джозайя Хенсона.

У відповідь на критику та звинувачення в перебільшенні фактів Гаррієт Бічер-Стоу видала працю «Ключ до „Хатини дядька Тома“» (1853 р.), у якій навела документальні підтвердження описаних у романі подій. Згодом вона написала роман «Дред, повість про Прокляте Болото», де ще гостріше порушила проблему рабства та соціальної несправедливості.

Твори письменниці справили значний вплив на американське суспільство та світову літературу. Роман «Хатина дядька Тома» українською мовою вперше був виданий у 1918 році й досі залишається класикою світової літератури. Останні роки життя Гаррієт Бічер-Стоу провела в місті Гартфорд,  де померла 1 липня 1896 року.

Її літературна спадщина й сьогодні нагадує про важливість боротьби за свободу, людську гідність і рівність.