Іван Єгорович Мірошниченко — український поет, публіцист.

Народився Іван Мірошниченко 11 вересня 1936 року в Ізюмі. Після закінчення Ізюмської середньої школи № 2 рано розпочав трудове життя. Працював токарем-револьверником на приладобудівному заводі, шахтарем, лісорубом, каменотесом, столяром, вантажником. У 1962–1965 роках був помічником бурового майстра Харківської геологорозвідувальної експедиції. Саме в цей період особливо захопився поезією.

Поряд із працею Мірошниченко здобував освіту. 1968 року закінчив заочне відділення факультету журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Працював у районних газетах, редагував заводську газету «Ізюмський тепловозоремонтник», а згодом — літературно-драматичне радіомовлення Харківського комітету з телебачення і радіомовлення. Його поезії друкувалися в журналах «Дніпро», «Україна», «Прапор», «Донбас» та в республіканському виданні «Поезія».

Творчий шлях поета був непростим. Через конфлікт із радянською ідеологічною системою з підготовленого до друку рукопису була вилучена його поема «Тополя». Твір звинуватили в ідейному «збоченні», близькому до націоналізму. Після цього Мірошниченко залишив видавництво й повернувся до Ізюма. У різні роки працював пожежником, пресувальником шлакоблоків, а в 1974–1987 роках — слюсарем в Ізюмському «Міськгазі». У цей час він продовжував писати, хоча багато творів залишалися неопублікованими.

Особливе місце у творчості Івана Мірошниченка посідала громадянська та сатирична поезія. У його творах порушувалися питання людської гідності, пам'яті, свободи, ставлення людини до своєї землі та історії. Автор також створював гумористичні й сатиричні твори, серед яких «То нема чогось, то є», «Не впізнав», «Сам собі пан», «Навпаки до ринку». Наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років поет активно долучився до суспільного життя України та сприяв відродженню літературного об'єднання «Крем'янець» при редакції ізюмської міськрайонної газети.

Серед основних поетичних збірок Івана Мірошниченка — «Пласти», «Сіль глибин», «Материні маки», «Берег пам'яті», «Сповідь», «Розмова з долею». За збірку «Сповідь» у 1996 році поет був удостоєний Всеукраїнської літературної премії імені Олександра Олеся.

Іван Мірошниченко помер 11 грудня 2006 року в рідному Ізюмі. Його ім'я залишилося в історії літературного життя Харківщини як ім'я поета, який пройшов складний трудовий і творчий шлях, не відмовляючись від власних переконань.