Календар подій

125 років від дня народження Осипа Емілійовича Мандельштама (1891 – 1938), російського поета, прозаїка, есеїста, перекладача

Осип Емільович Мандельштам — російський поет, прозаїк, есеїст, перекладач, літературознавець, один з найвидатніших митців-модерністів 20 століття. Представник акмеїзму.

 Осип Мандельштам народився 15 січня 1891 року у Варшаві. У 1897 році родина Мандельштамів переїхала до Петербурга.

 Осип здобув освіту в Тенішевському училищі (1900–1907), одному з найпрогресивніших навчальних закладів того часу.

 В 1908–1910 р. Мандельштам навчався в Сорбоні і Гейдельберзькому університеті.

 1911 року він був зарахований на історико-філологічний факультет Петербурзького університету, де навчався з перервами до 1917 року.

 Починав поетичну кар'єру як символіст, послідовник насамперед Поля Верлена і Ф. Сологуба, а також предтечі символістів — Ф. І. Тютчева.

 Наприкінці 1912 р. увійшов до групи акмеїстів. Поетичні пошуки цього періоду відобразила дебютна книга віршів «Камінь» (три видання: 1913, 1916 і 1922).

 Вірші часу Першої світової війни і революції (1916–1920) склали другу книгу «Tristia» («Книга скорботи», заголовок сходить до Овідія), що вийшла в 1922. Її авторський варіант з'явився в 1923 під заголовком «Друга книга» і з загальною посвятою «Н. Х.» — Надії Яківні Хазіній, дружині поета (їх знайомство відбулося в Києві, у травні 1919).

 З травня 1925 по жовтень 1930 настає віршова пауза у творчості. В цей час пишеться проза, до створеної в 1923 автобіографії «Шум часу» додаються, в першу чергу, гоголівські мотиви повість «Єгипетська марка» (1927).

 В 1928 друкується останній прижиттєвий поетичний збірник «Вірші», а також книга його вибраних статей «Про поезію».

 1930 він повертається до написання віршів, в яких демонстративно рве з радянською дійсністю і з культурною традицією в цілому і бере на себе місію створення нової культури, від нуля, з «кременя», що не спирається на здобутки попередників. «Прощанням» з культурою стало програмне поетологічне есе «Розмова про Данте» (1933).

 У листопаді 1933, на піку своєї ненависті до радянського офіциозу, пише злу антисталінську епіграму «Ми живемо під собою не відчуваючи країни …», за яку його заарештовують і відправляють у заслання в Чердинь, потім дозволяють вибрати інше місце поселення.

 У травні 1937 поет отримав дозвіл виїхати з Воронежа. Через рік його заарештували вдруге і відправили по етапу в табір, на Далекий Схід. Мандельштам помер 27 грудня 1938 р. від тифу в пересильному таборі Владперпункт (Владивосток). Місце смерті Осипа Мандельштама - табірний пункт «Вторая речка». Так звані «зимові трупи» складали штабелями, а навесні ховали в братських могилах. В одній з таких безіменних могил і спочиває великий російський поет. Реабілітований посмертно: по справі 1938 року — у 1956, по справі 1934 року — в 1987.

 У віршах поета — неприйняття радянської влади, генералісимуса-горця з «жирними пальцями, як черв'яками», а також готовність пожертвувати життям за свої ідеї, за «доблесть майбутніх віків» .  

1 (18)

Go to top