Жорж Санд (справж. – Амандіна Аврора Люсіль Дюдеван) - французька новелістка, мемуаристка, соціалістка та феміністка. Жорж Санд відома своїми романами, п'єсами, політичними маніфестами та численними статтями.

Жорж Санд народилася 1 липня 1804 року в Парижі. Отримала освіту в Августинському жіночому монастирі Парижа, читаючи багато національної й перекладної літератури.

У 1822 році вона вийшла заміж за барона Казимира Дюдевана, з яким у неї народилося двоє дітей. Проте шлюб був нещасливим і через кілька років Санд вирішила розлучитися.

У 1831 році вона переїхала до Парижа, де почала свою літературну діяльність. Свої перші твори вона писала разом з журналістом  Жулем Сандо під псевдонімом Жуль Санд. Пізніше вона взяла псевдонім Жорж Санд, під яким стала відомою. 1831 року друкується перший роман Жорж Санд — «Роза і Бланш».

Роман «Індіана» (1832 р.) одразу приніс їй успіх і визнання. Жорж Санд часто писала про жіночу незалежність і соціальні питання. Вона активно підтримувала соціалістичні ідеї та брала участь у політичних рухах свого часу.

Відомі твори:

• «Індіана» (1832 р.)
• «Валентина» (1832 р.)
• «Лелія» (1833 р.)
• «Консуело» (1842-1843 р.)
• «Графиня Рудольштадт» (1843 р.)
• «Родина Жерманд» (1861 р.)
• «Антонія» (1863 р.)
• «Сповідь молодої дівчини» (1865 р.)
• «Останняє кохання» (1867 р.)
• «Кадіо» (1868 р.) та ін

Вона підтримувала дружні стосунки з багатьма відомими діячами свого часу, такими як Оноре де Бальзак і Віктор Гюго.

Жорж Санд продовжувала писати до кінця свого життя. Вона померла 8 червня 1876 року в  садибі Ноан поблизу містечка Шатору департаменту Ендрде, де і була похована. Її літературна спадщина включає більше ніж 70 романів, 24 п'єси і безліч статей та есе. Жорж Санд залишається важливою фігурою в історії французької літератури і феміністичного руху.