Хуліо Флоренсіо Кортасар — аргентинський прозаїк та поет, представник напряму «магічний реалізм». Хуліо Кортасар — один із найвідоміших аргентинських письменників і ключова фігура латиноамериканської літератури ХХ століття.

Хуліо Кортасар народився 26 серпня 1914 року в Брюсселі, у сім'ї аргентинців, які невдовзі після його народження повернулися до Аргентини. Кортасар виріс і здобув освіту в Буенос-Айресі. З раннього віку Кортасар захоплювався літературою. До еміграції в Париж у 1951 році він працював викладачем в аргентинських школах і університетах. У Парижі він прожив більшу частину свого життя, займаючись літературною та перекладацькою діяльністю.

Почав писати дуже рано, в 1938 р. дебютував як поет-символіст збіркою сонетів «Присутність». Перше оповідання «Захоплений будинок» було надруковано в 1946 р.

Його творчість відзначалася експериментальним підходом і поєднувала елементи магічного реалізму та сюрреалізму. Одним із найвідоміших його творів є роман «Гра в класи» (1963 р.), який вважається знаковою книгою латиноамериканської літератури. Цей роман запропонував читачам новий формат читання завдяки нелінійній структурі.

Романи Хуліо Кортасара: «Виграші» (1960 р.), «Гра в класи» (1963 р.), «62. Модель для збірки» (1968 р.), «Читанка для Мануеля» (1973 р.), та виданих посмертно романів «Екзамен» (1950 р., опублікований у 1986 р.), «Розваги» (1949 р., опублікований у 1986 р.), «Щоденник Андреса Фави» (1955 р., опублікований у 1995 р.).

Збірки оповідань Хуліо Кортасара: «Бестіарій» (1951 р.), «Кінець гри» (1956 р.), «Таємна зброя» (1959 р.), «Життя хронопів та фамів» (1962 р.), «Всі вогні — вогонь» (1966 р.), «Навколо дня за вісімдесят світів» (1967 р.), «Переслідувач» (1967 р.), «Останній раунд» (1969 р.), «Острів опівдні» (1971 р.), «Восьмигранник» (1974 р.), «Той, хто ходить довкола» (1977 р.), «Дехто Лукас» (1979 р.), «Ми дуже любимо Ґленду» (1980 р.), «Поза часом» (1982 р.).

Хуліо Кортасара автор п’єси «Королі» (1949 р.) та поетичної збірки «Тільки сутінки» (1984 р.), яка вийшла посмертно.

Його оповідання часто досліджують межі між реальністю та фантазією, порушуючи екзистенційні та психологічні питання. Кортасар також був політично активним, підтримуючи соціальні зміни в Латинській Америці та підтримуючи революційні рухи.

Хуліо Кортасар помер у Парижі 12 лютого 1984 року від лейкемії, залишивши за собою величезну літературну спадщину, яка продовжує впливати на світову літературу.