Йоґанн Вольфґанґ фон Ґете — німецький поет, драматург, прозаїк, науковець, державний діяч, театральний режисер і критик.

Йоґанн Вольфґанґ фон Ґете народився 28 серпня 1749 р. в Франкфурт-на-Майні, в багатій буржуазній сім’ї. Уже в дитинстві Ґете почав проявляти вражаючі здібності до наук. Уже в сім років він знав кілька мов, крім того, в цьому віці він почав писати свої перші вірші і складати п’єси. Багато читав і намагався максимально поповнювати свій багаж знань.

У 1765 р. році Ґете стає студентом Лейпцизького університету, де мав вивчати правознавство. В цей час він вперше закохується, і це стало приводом для створення ліричного збірника віршів «Аннетте» (1767 р.).

Серйозна хвороба в 1768 році ледь не поставила останню крапку в його біографії, змусивши його залишити навчання в університеті, яке він зміг продовжити лише в 1770 році в Страсбурзі. Вивчав природничі науки і медицину.

У 1771 р. після захисту дисертації Ґете стає доктором права. У 1772 році Ґете переїжджає в місто Вецлар на юридичну практику. Саме в цьому місті поет переживає муки нерозділеного кохання до нареченої свого друга Шарлотти Буф. Свої глибокі переживання він передав у своєму творі «Страждання юного Вертера» – цей роман зробив поета знаменитим.

У 1775 році Ґете, на запрошення герцога Карла Августа, переїжджає в місто Веймар, займаючи посаду таємного радника, незабаром стає міністром в уряді. Відомий письменник і поет, маючи широкі повноваження, контролював фінанси, стан доріг, просвітництво. За свої успіхи на цьому поприщі Ґете в 1782 році був зведений в сан дворянина, а в 1815 році стає першим міністром в уряді Карла-Августа.

1791 рік ознаменувався відкриттям в місті театру, що відбулося при безпосередній участі письменника. Успішна державна служба не заважала його літературній діяльності (драма «Егмонт» і «Іфігенія в Тавриді», починає працювати над «Фаустом», пише вірші та балади). Не нехтує також вивченням фізики, ботаніки та природничих наук.

У 1784 році Ґете відкриває міжщелепову кістку людини, а в 1790 році виходить трактат «Досвід метаморфози рослин». Коли Ґете було вже майже шістдесят років, він поєднався цивільним шлюбом з Крістіаной Вульпіус, своєю коханою і матір’ю його дітей, незважаючи на те, що вона була простолюдинкою, а це викликало протест суспільства. Шлюб мав статус цивільного та відбувся всупереч негативному відношенню до нього двору.

В 1808 р. – виходить перша частина трагедії «Фауст». Кінець роботи над «Фаустом» припадає на 1831 р.

Геніальний літератор пішов з життя 22 березня 1832 р., залишивши величезну спадщину у вигляді безлічі віршів, балад, п’єс, романів, наукових робіт в сфері анатомії, геології, мінералогії, фізики.