Календар подій
|
|
|
17 вересня Православна Церква вшановує пам'ять святих мучениць Віри, Надії, Любові і матері їх Софії.
Поширення християнської віри між язичниками викликало переслідування християн з боку римських язичницьких імператорів. Вони зазнавали неймовірних мук, гоніння християн були такі жорстокі, що важко піддаються опису.
За переказами, у II столітті в язичницькому Римі жила благочестива вдова Софія, яка не приховувала своєї віри в Ісуса Христа. Софія, живучи у чесному шлюбі, народила трьох доньок, яким дала імена Віра, Надія і Любов, відповідно до трьох християнських чеснот. Слухаючись святої богомудрої матері, вони досягали успіху в духовному житті, зростали красиві і мудрі. Чутка про їхню премудрість, красу і християнську віру дійшла до царя Адріана. Він намагався зміцнити стару язичницьку релігію, яка стрімко втрачала авторитет через поширення християнства. Римські правителі, які вважали себе богами, не могли змиритися з тим, що віряни визнавали своїм Царем єдиного Господа Бога. Саме в цей період на суд до правителя потрапили Віра, Надія і Любов.
Після мученицької смерті Віри, Надії та Любові матір отримала дозвіл поховати їх. Софія залишилася біля могили доньок і на третій день відійшла у вічність. Це сталося 134 року. Старшій Вірі тоді було 12 років, середній Надії – 10, а молодшій Любові – лише 9 літ.
Свята Софія, зазнавши за Христа великих душевних мук, разом з дочками зарахована Церквою до сонму святих. Страждання і подвиги мучеників таких, як святі Віра, Надія, Любов та матір їх Софія, ширили та зміцнювали віру Христову серед інших народів. Мощі святих мучениць із 777 року покояться в Ельзасі, у церкві Ешо.
Ми також, повинні плекати у своєму житті, у родинах та серцях ці найбільші моральні чесноти – віру, надію і любов, а також просити у Бога ласки бути мудрими і терплячими.
Сьогодні всіх жінок, які носять ці імена вітають з Днем янгола. З давніх часів було прийнято кожній Вірі, Надії, Любові і Софії дарувати букети квітів і шоколадні цукерки. За традицією іменинниці відправлялися на вранішню службу в храм, щоб вшанувати своїх батьків. Цього дня жінкам дозволялося не працювати, навіть не поратися по дому. Цього дня за народним календарем відзначають «жіночі іменини», улаштовують дівочі посиденьки.
