Павло Арсенович Грабовський — український поет, публіцист, перекладач, громадський діяч. Він став відомим як один із представників покоління українських письменників, що формували національну літературу у другій половині ХІХ століття.

Павло Грабовський народився 11 вересня 1864 року в селі Пушкарному на Харківщині (нині Сумська область). Сім'я його була бідною. Незважаючи на важкі умови життя, батьки намагалися дати синові освіту. Спочатку він навчався в сільській школі, а пізніше вступив до Охтирської духовної семінарії.

Грабовський рано зацікавився революційними ідеями. Під впливом таких діячів, як Микола Чернишевський та Тарас Шевченко, він почав займатися революційною діяльністю, що привело його до конфлікту з владою. У 1882 році Павло був заарештований за революційну пропаганду та висланий до Сибіру.

У засланні він продовжував писати вірші, публіцистику, переклади, а також виступав проти царського режиму. Його поезія відзначалася глибоким почуттям любові до батьківщини, критикою соціальної несправедливості, а також висловлювала віру в майбутнє українського народу. Одна з ключових тем творчості Грабовського — це страждання народу та необхідність боротьби за свободу. У в’язниці Грабовський написав ряд поетичних творів, окремі з яких у зміненому й переробленому вигляді увійшли пізніше до першої збірки. Тут також створено поему «Текінка», в основу сюжету якої лягла романтична розповідь, почута поетом під час нетривалого перебування в армії.

Серед його відомих творів — збірки «Пролісок» (1894 р.), «З півночі» (1896 р.), «Кобза» (1898 р.). Він також займався перекладами на українську мову творів світових класиків. В умовах заборони української мови дбав про її існування, зміцнення й розповсюдження. Постійно підтримував зв’язок з Україною, листувався з Іваном Франком, Борисом Грінченком.

У Галичині вийшли збірки перекладів «Твори Івана Сурика» (1894 р.), «З чужого поля» (1895 р.), «Доля» (1897 р.).

Через заслання Грабовський багато хворів, що зрештою підкосило його здоров'я. Він помер 12 грудня 1902 року в Тобольську, де перебував на засланні.

Грабовський увійшов в історію української літератури як поет-борець, що присвятив своє життя боротьбі за права людей і національну свободу.