Кость Олексійович Гордієнко, або Костянтин Олексійович Гордієнко — український письменник.

Костянтин Олексійович Гордієнко народився 3 жовтня 1899 року у с. Микитинці на Хмельниччині, в сім’ї робітника. У 1910 році разом з батьками переїхав до Одеси, де в 1917 р. закінчив ремісничу школу. Працював у майстернях, на хімічному і рафінадному заводах, тут прилучився до революційної боротьби. Якийсь час працював відповідальним секретарем селянської газети «Більшовик», редактором балтської повітової газети «Червоне село».

У 1922-27 роках Гордієнко жив у Харкові, належав до спілки пролетарських письменників «Гарт», працював у газеті «Вісті ВУЦВК». Робота поряд з Василем Блакитним, Олександром Довженком, Остапом Вишнею багато дала вчорашньому повітовому редакторові. В журналах і газетах починають з’являтися Гордієнкові оповідання, виходять у світ перші книжечки: «Федько» (1925 р.), «Червоні роси», «Харчевня «Розвага друзів» (1926 р.), «Автомат» (1928 р.), «Славгород» (1929 р.).

У 1929 році оселився у Лебедині. Він пише повісті «Мудриголови», «Повість про комуну» (1930 р.), «Атака» (1931 р.), «Зерна» (1934 р.).

У роки війни К.Гордієнко працював у газетах «Радянська Україна», «Соціалістична Харківщина». Події цих суворих років знайшли втілення у його книжках «Дівчата – подруги» (1941 р.), «Листи до друзів» (1942 р.), «Вірність» (1943 р.), «Сильніше смерті» (1946 р.).

Із перших днів звільнення Харківщини письменник включається в напружену творчу роботу. З-під його пера виходять книжки «Б’ють джерела» (1947 р.), «Цвіти, земля» (1951 р.), повісті «Заробітчани» (1949 р.), «Сім’я Остапа Тура» (1958 р.), «Зимова повість» (1965 р.), романи «Дівчина під яблунею» (1954 р.), «Буймир» (1968 р.). За трилогію «Чужу ниву жала» (1940 р.), «Дівчина під яблунею» (1954 р.), «Буймир» (1968 р.) К.Гордієнко удостоєний Державної премії України ім. Т.Г.Шевченка.

Перу К.Гордієнка належить також кілька книжок-спогадів, роздумів про літературу, народні характери, мову («Лінія пера» (1932 р.), «Слово про слово» (1964 р.), «Рясне слово» (1978 р.)).

Помер К.О.Гордієнко 18 грудня 1993 року в Харкові.