Микола Платонович Бажан — український поет, перекладач, культуролог, енциклопедист, філософ, громадський діяч.

Бажан Микола Платонович народився 9 жовтня 1904 року в Кам'янці-Подільському, в родині військового інженера. З дитинства виявив інтерес до літератури та мистецтва, що й визначило його подальший життєвий шлях.

Микола Бажан навчався в Київському кооперативному інституті імені М. Туган-Барановського, де й почав активно цікавитися літературною творчістю. Його перші поетичні спроби з'явилися ще в юності. На творчість Бажана вплинули радянські ідеологічні течії, тому значна частина його ранніх творів присвячена темам революції, соціалізму та боротьби робітничого класу. З 1923 року — на журналістській роботі.

1926 року Микола Бажан переїздить до Харкова. Тут виходить його перша збірка «Сімнадцятий патруль», у якій відображено події в Україні 1917-1920 років. Перший великий успіх Миколі Бажану принесла поема «Будівлі» (1929 р.), у якій оспівуються індустріалізація та перебудова країни. Він також відомий своїми поемами «Сліпці» та «Гетто в Умані», які торкаються тем людської трагедії та долі українського народу в умовах війни та окупації. Велика історична поема «Сліпці» вважається творчою вершиною Миколи Бажана.

Окрім літературної діяльності, Микола Бажан відіграв важливу роль у культурному житті України. Він був одним з організаторів Спілки письменників України, обіймав керівні посади в уряді УРСР. Зокрема, Бажан працював у галузі видавничої справи та сприяв розвитку української культури.

У 1950—1970-х роках продовжував активну літературну діяльність. Його перу належать збірки «Італійські зустрічі» (1961 р.), «Чотири розповіді про надію» (1967 р.), «Уманські спогади» (1972 р.); поеми «Політ крізь бурю» (1964 р.), «Нічні роздуми старого майстра» (1976 р.); літературно-критичні твори «Дружба народів — дружба літератур» (1954 р.), «Люди, книги, дати» (1962 р.).

Як перекладач, він вніс значний вклад у популяризацію світової літератури українською мовою. Зокрема, перекладав твори Данте, Ґете, Байрона та інших класиків світової літератури. Його переклади вирізняються точністю та глибиною розуміння оригіналу.

1970 року на запит Нобелівського комітету Гарвардський університет висунув кандидатуру Бажана на здобуття Нобелівської премії. Втім, Бажан відмовився.

Микола Бажан помер 23 листопада 1983 року в Києві. Його твори стали невід'ємною частиною української літературної спадщини. Бажан залишається прикладом митця, який поєднав глибокий інтелект із талантом та відданістю своїй культурі.