Милорад Павич — сербський письменник, драматург, історик літератури, перекладач, відомий своєю експериментальною прозою та нетрадиційними романами. Він здобув всесвітню популярність завдяки своєму новаторському підходу до літературної форми і стилю. Найвідомішим його твором є «Хозарський словник» (1984 р.), який став справжньою літературною сенсацією.

Милорад Павич народився 15 жовтня 1929 року в Белграді, в родині інтелектуалів. Його батько був скульптором, а мати — викладачем філології. Павич отримав чудову гуманітарну освіту, вивчав філософію і сербську літературу в Белградському університеті, а потім здобув ступінь доктора наук з історії сербської літератури.

 Хоча він почав писати вірші та новели ще в молодості, найбільшого визнання досяг у 1980-х роках як романіст. Його перший великий успіх прийшов з виходом роману «Хозарський словник». Ця книга була задумана як «роман-лексикон», який можна читати в будь-якому порядку, що було радикально новим підходом до роману на той час.

Павич експериментував з різними формами і жанрами. Його твори часто мають елементи магічного реалізму, метафізичної фантастики, а також релігійної та історичної тематики. Багато його книг структуровані незвичним чином, наприклад, як перехрестя або пазл, дозволяючи читачам обирати свій шлях у читанні, що робить його тексти інтерактивними.

Серед інших його відомих романів варто відзначити «Внутрішня сторона вітру» (1991 р.), «Остання любов у Царгороді» (1994 р.) та «Унікат» (2004 р.). Павич також писав п'єси, есеї, перекладав твори з французької, російської та інших мов.

Його книги перекладено багатьма мовами, а сам Павич вважається одним із найоригінальніших авторів сучасної сербської літератури. Його твори досліджують глибокі філософські та релігійні питання, часто взаємопов'язані з історичними подіями і міфами.

Милорад Павич був одружений з художницею Ясмінкою Михайлович, яка також працювала його літературним агентом. Він провів більшу частину життя в Сербії, викладаючи у різних університетах і продовжуючи писати до самої смерті.

Помер 30 листопада 2009 року в Белграді.

Милорад Павич залишив значний вплив на світову літературу, особливо завдяки своїм інноваціям у структурі тексту і постмодерністському підходу до оповіді.