Віктор Олександрович Міняйло — український письменник.

Народився Віктор Олександрович Міняйло 5 листопада 1919 року в селі Строкові Попільнянського району на Житомирщині в родині службовця. Після закінчення семирічної школи працював підручним слюсаря на цукрозаводі. 1939 року закінчив залізнично-будівельний технікум. Після війни працював геодезистом-землевпорядником, економістом, учителем, інженером-землевпорядником, а вночі займався творчою письменницькою роботою.

Перші публікації з`явилися 1938 р. Спочатку Віктор Міняйло спробував себе у гумористичних оповіданнях і повістях. Друкуватися почав у 1958 році, а в 60-му побачила світ перша книга «Перо жар-птиці», що стала щасливим початком письменницької роботи: одразу він став відомим, читачі й критики побачили в ньому талановитого сатирика. Потім були видані збірки «Блакитна мрія» та «Дзеркальний короп».

У 1979 р. вийшла дилогія «Зорі й оселедці» та «На ясні зорі», а в 1985 р. — «По той бік правди» і «Вічний Іван» — роман, за який автору присуджено Національну премію ім. Тараса Шевченка в 1996 році. Премія присуджена за роман, який був опублікований в часописі «Основа», і тільки після присудження премії виданий окремою книжкою у 2001 р. та 2004 р.

Автор збірки повістей і оповідань «Перо жар-птиці» (1960 р.), «Блакитна мрія» (1963 р.), «Людське ім'я» (1964 р.), «Дзеркальний короп» (1968 р.), «Молоді літа Олександра Сокола» (1961 р., 1984 р.), «Дивовижні пригоди Баби Яги, Івасика Телесика та фотографа Диньки» (1989 р., 2004 р.); романів «Посланець до живих» (1966 р., 1973 р., 1970 р., 1975 р.), «Кров мого сина» (1969 р., 1976 р., 1986 р., 1974 р., 1975 р.), «Зорі й оселедці» (1972 р., 1979 р., 1978 р.), «На ясні зорі» (1975 р., 1979 р., 1978 р.), «Останній рубіж» («По цей бік правди») (1983 р., 1985 р., 1987 р.), «Вічний Іван» (2001 р., 2003 р., 2004 р.) та ін.; сотні публіцистичних виступів у пресі, які стверджували високі гуманістичні ідеали, відстоювали й утверджували нашу українську мову й культуру, пробуджували в українцях почуття національної гідності, прагнення звільнитися з-під імперського московського ярма. Його твори видавались у десятках країн Європи, Азії та Америки. Загальний тираж тридцяти видань Міняйлівських книг стано­вить понад мільйон примірників.

Віктор Міняйло відзначений багатьма нагородами за самовіддану подвижницьку роботу по становленню та утвердженню незалежної держави України. Видатний письменник і громадський діяч пошанований орденами Ярослава Мудрого ІV і V ступенів. Віктор Олександрович був лауреатом Національної премії України ім. Тараса Шевченка, лауреатом республіканської премії ім. А. Головка та Білоцерківської міської літературно-мистецької премії ім. І.С.Нечуя-Левицького, членом Національної спілки письменників України.