Микола Лазорський — український письменник, журналіст.

Микола Лазорський народився 9 листопада 1884 р. у м. Полтава. Здобув середню освіту у Полтаві, там же закінчив учительську семінарію, а потім Харківський університет. Служив у Полтавському земстві, потім був співробітником Полтавського музею.

У 1920-х роках працював у шкільному відділі Державного видавництва України в Харкові. В Харкові вийшли друком його перші науково-популярні книжки «В надрах землі», «Географічні етюди», «Моря та океани» тощо. Також друкувався в журналах «Знання», «Нова громада», на сторінках яких побачили світ його науково-художні етюди «Китай», «Єгипет», «Бельгія», «Стефенсон», «Скульптур Канова», «Майкл Фарадей».

1929 року незаконно арештований і засланий на 3 роки на Соловки. Повернувшись 1932 року, редагував у Полтаві журнал Експериментального інституту. Був заарештований удруге і засуджений до 10 років сталінських концтаборів.

Під час Другої світової війни перебував у Кам'янці-Подільському, де був редактором регіонального часопису «Подолянин». У 1944 р. емігрував до Німеччини. У Німеччині працював літератором, друкуючи оповідання, статті та нариси в газетах «Неділя», «Українські вісті», «Голос». У 1946 р. Лазорський почав писати історичний роман «Гетьман Кирило Розумовський».

До Австралії приїхав 1950 р. Приїхавши до Австралії, одразу включається в українське культурно-громадське та літературне життя, став почесним членом мельнбурнського Літературно-мистецького клубу і членом австралійської філії об'єднання українських письменників у США і Канаді «Слово». Друкував статті у місцевих часописах.

12 березня 1961 року завершив роботу над романом «Гетьман Кирило Розумовський», який у цьому ж році побачив світ у видавництві «Дніпрова хвиля» (Мюнхен). Продовжував працю над історичними романами «Степова квітка» та «Патріот». Крім цього, він працював над монографією «Полтава за сто років» і упорядкував «Примовки», які збирав ще з юнацьких років.

Помер 13 березня 1970 р. у Мельбурні (Австралія). Посмертно вийшов збірник історичних нарисів, оповідань, статей та спогадів «Світлотіні» (Мельбурн, 1973 р.).