Мері Енн Еванс, відома під псевдонімом Джордж Еліот — англійська письменниця. Її твори відзначаються реалістичними описами життя, моральними дилемами та складними персонажами. Вона входить до числа найвизначніших англомовних авторів XIX століття.

Мері Енн Еванс народилася 22 листопада 1819 року на Південній фермі маєтку Арбер у графстві Ворікшир, Англія. У дитинстві Мері отримала чудову освіту, незвичайну для дівчат того часу, що допомогло їй розвинути інтелектуальні здібності та зацікавленість у літературі та філософії. Після смерті матері в 1836 році вона покинула школу, щоб допомагати батькові.

Еліот захоплювалася релігією, але з часом почала ставити під сумнів традиційні християнські догми, що вплинуло на її стосунки з родиною. Вона вивчала європейську літературу та філософію, перекладала твори, зокрема «Життя Ісуса» Давида Штрауса, що було важливим внеском у розвиток вільнодумства в Англії.

Свої перші романи Мері Енн Еванс публікувала під чоловічим псевдонімом Джордж Еліот, аби уникнути упередженого ставлення до жінок-письменниць. Її перший великий роман «Адам Бід» (1859 р.) приніс їй популярність. Найвідомішими творами стали:
• «Млин на Флоссі» (1860 р.) — роман про конфлікт між особистими бажаннями та суспільними очікуваннями.
• «Сайлес Марнер» (1861 р.) — історія про відчуження та спокуту.
• «Міддлмарч» (1871–1872 р.) — її найвидатніший твір, що досліджує соціальну та політичну реальність провінційної Англії.
• «Деніель Деронда»( 1876 р.) — роман, що зачіпає теми єврейської ідентичності та асиміляції.

Еліот жила з філософом і критиком Джорджем Генрі Льюїсом, хоча вони не були офіційно одружені, що спричинило скандал у вікторіанському суспільстві. Їхній союз тривав понад 20 років і був дуже щасливим.

У 1880 році, через кілька місяців після шлюбу з Джоном Кроссом, вона померла від ниркової недостатності. Джордж Еліот залишила значний внесок у літературу, її твори й досі вивчають і читають у всьому світі. Її романи демонструють глибоке розуміння людської природи та складності соціальних відносин.