Григорій Михайлович Косинка — український письменник-новеліст. Він став одним із найяскравіших представників українського розстріляного відродження, а його творчість увійшла до скарбниці української літератури XX століття.

Григорій Михайлович Косинка народився 29 листопада 1899 року в селі Щербанівка, що на Київщині, в бідній селянській родині. Григорій зростав у непростих умовах, адже сім’я була багатодітною. Хлопець навчався в початковій школі та працював, щоб допомогти родині. Протягом 1920–1922 років навчався в Київському інституті народної освіти, на історико-філологічному факультеті (нинішній Київський університет), який так і не закінчив через матеріальну скруту. У цей час він почав цікавитися літературою.

В 1920 році, стає членом літературно-мистецької групи «Гроно». Перші літературні спроби Косинки припадають на початок 1920-х років. У літературно-мистецькому збірнику «Гроно» (1920 р.) опубліковано три новели Косинки: «Мент», «За земельку», «Під брамою собору».

Він дебютував як письменник-новеліст, його твори зосереджувалися на зображенні життя українського села, проблем революції та соціальних змін. Його стиль відзначався лаконічністю, поетичністю та майстерністю психологічного аналізу. 1922 р. вийшла його перша збірка «На золотих богів».

У 1920-1930-ті рр.виходило багато збірок письменника: «В житах» (1926 р.), «Політика» (1927 р.), «Вибрані оповідання» (1929 р.), «Серце» (1933 р.) тощо. Писав він і публіцистичні твори. Творчість Косинки пов’язана з народними темами, відображенням боротьби за свободу, соціальної несправедливості та національної свідомості.

Протягом 1924-1926 рокiв був членом лiтературного угруповання «Ланка», яке в 1926 роцi перейменувалось на «МАРС» (Майстерню революцiйного слова). 1923–1924 рр. – був директором Харківського і Київського радіокомітетів, належав до літературного об’єднання АСПИС.

У період сталінських репресій Григорія Косинку звинуватили в «контрреволюційній діяльності». У 1934 році його заарештували разом із іншими українськими митцями. Косинку розстріляли 15 грудня 1934 року, а його ім'я довгий час залишалося під забороною. Реабілітований він був лише в 1957 році.

Григорій Косинка залишив по собі багату літературну спадщину, яка є важливою частиною української культури. Його творчість нагадує про трагічну долю багатьох талановитих українських митців, які стали жертвами тоталітарного режиму.