"СНIД – саме найгірше, що

сталося в ХХ столiттi пiсля Гiтлера"

Мадонна

1 грудня світова cпільнота  відзначає Всесвітній день боротьби зі СНІДом.

Відзначається щорічно з ініціативи ВООЗ відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/43/15. У цей день по всьому світу люди виражають підтримку хворим на ВІЛ-інфекцію та СНІД, привертають увагу громадськості та засобiв масової iнформацiї до вирішення проблеми епідемії, боротьби з проявами дискримінації хворих, толерантного ставлення до них.

Головна мета заходiв, що проводяться – інформування людей, особливо молодь,  про проблеми  ВІЛ/СНІДу, зокрема, як попередити інфікування через обрання альтернативних шляхів поведінки (безпечна сексуальна поведінка, ведення здорового способу життя тощо) та виховати толерантне ставлення до ВІЛ- позитивних людей у суспільстві.

Проблема ВІЛ-інфекції 35 років залишається найбільш  актуальною для країн світу, масштаби поширення ВІЛ набули глобального характеру і постають реальною загрозою соціально-економічному розвитку в більшості країн. З  часу вiдкриття збудника захворювання  померло вже 20 млн чоловік.  

ВІЛ і СНІД. У чому відмінності? ВІЛ  – Вірус імунодефіциту людини. СНІД  – Синдром набутого імунодефіциту. Коли людина заражається ВІЛ, вірус починає руйнувати імунну систему, яка відповідає за захист організму перед хворобами. Людина, що живе з ВІЛ, може виглядати і відчувати себе добре на протязі багатьох років і навіть не знати, що вона інфікована. Потім імунна система уражається настільки, що людина стає вразлива для багатьох інфекційних хвороб. Виявити ВІЛ в організмі можна приблизно через 25 днів – три місяці після зараження за допомогою спеціального аналізу крові, що виявляє антитіла до вірусу. Цей період після зараження і до появи антитіл до ВІЛ у крові називається «періодом вікна».

ВІЛ та СНІД – не одне й те саме. ВІЛ – це вірус, що вражає імунну систему, а СНІД – це комплекс захворювань, якi виникають у людини з ВІЛ на фоні низького імунітету. ВІЛ – це початкова стадія захворювання, СНІД – кінцева, коли вже з’явилося ряд симптомів.  Людина, що живе з ВІЛ, з часом може почати хворіти частіше, ніж звичайно. Власне, хвороба СНІД  зазвичай виникає через кілька років після зараження ВІЛ, коли у людини розвиваються одне або декілька дуже серйозних захворювань. У число ознак того, що ВІЛ переходить у стадію СНІДу, входять: жар, який не проходить; рясне потовиділення під час сну; постійне відчуття втоми (не пов'язане зі стресом або нестачею сну); постійне відчуття нездужання; втрата ваги; набрякання лімфовузлів (на шиї, в паху або в пахвових западинах).  

Ліків, здатних подолати хворобу, немає. Але є препарати, які все ж таки на певний проміжок часу підтримують імунітет, і людина може прожити довше і повно цінніше життя. Єдиний спосіб з’ясувати присутність ВІЛ в організмі – провести спеціальний аналіз крові на ВІЛ.

 Існує кілька шляхів зараження ВІЛ:

• незахищений (без презерватива) проникаючий статевий акт;
• спільне використання шприців, голок та іншого ін’єкційного інструментарію;
• використання нестерільного інструментарію для татуювання та пірсингу;
• використання чужих для гоління, зубних щіток з видимими залишками крові;
• передача вірусу від ВІЛ-позитивної матері дитині – під час вагітності, пологів і при годуванні груддю.

 Іншими словами, ВІЛ передається через кров, сперму, вагінальні виділення і материнське молоко, але не через інші рідини організму (такі як слюна, піт, сльози, сеча і фекалії).

Як ВІЛ не передається?

ВІЛ і СНІД викликають страх і занепокоєння, які часто виявляються перебільшеними. Люди бояться заразитися ВІЛ при звичайному побутовому контакті. Ці страхи не обгрунтована. Звичайний контакт з людьми, що живуть з ВІЛ / СНІД, абсолютно безпечний. Всі шляхи передачі ВІЛ добре досліджені і науково доведені.

ВІЛ не передається:

• при рукостисканні або обіймах;
• через піт чи сльози;
• при кашлі та чханні;
• при використанні загальної посуду чи постільної білизни;
• при спільному використанні ванни і унітазу;
• при колективних видах спорту;
• при перебуванні в одному приміщенні;
• в громадському транспорті;
• від тварин чи при укусах комах;
• при поцілунку / через слину, так як концентрації вірусу в слині недостатньо для інфікування. За всю історію вивчення ВІЛ / СНІД не було зафіксовано жодного випадку зараження цим способом.

Елементарні правила Вашої безпеки:

• будьте  обережними! Ніколи не берiть в руки шприцiв, які ви випадково знайшли на вулиці, і навіть не торкайтеся їх!

• якщо ви випадково вкололися знайденим шприцом, негайно зробiть аналіз кровi.

• уникайте  всяких контактів з чужою кров'ю. Якщо це все-таки трапилось, добре промийте шкіру проточною водою, негайно звернiться до лікаря.

• слідкуйте за тим, щоб медичний працівник, який вас  обслуговує, використовував гумові рукавички та одноразові шприци.