Календар подій
Весна така — аж небувало! — добра:
Ярiє рунь. Димує Оболонь, —
А в пам`ятi димлять на плечах роби
Найперших з перших, що пiшли в огонь.
Нам горе люте миром перебути,
Нам поховати зло в бетон i бронь.
І — не забути! — доки свiт i люди,
Синiв землi, що вiдвели огонь.
Б. Олiйник
14 грудня наша країна відзначає День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. День започатковано в Україні згідно з Указом Президента України «Про День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» від 10 листопада 2006 р. № 945/2006 «…з метою гідного відзначення мужності, самовідданості і високого професіоналізму учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та на підтримку ініціативи громадських організацій і Міністерства праці та соціальної політики України…».
30 листопада 1986 р. було закінчено будівництво саркофагу над зруйнованим четвертим енергоблоком атомної електростанції, а 14 грудня в газеті «Правда» надруковано повідомлення про те, що держкомісією прийнято до експлуатації комплекс захисних споруд. Силами понад 600 тисяч ліквідаторів за рекордно короткий термін, 206 днів, у 1986 році було побудовано об’єкт «Укриття». Тому саме День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відзначається щорічно 14 грудня у день закінчення будівництва саркофагу над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС.
Чорнобильська катастрофа – найбільша за всю історію ядерної енергетики. Масштаби лиха та важкість наслідків стали найтяжчими в історії нашої планети. Героїзм ліквідаторів врятував мільйони життів, врятував світ. Ціною свого життя і здоров’я, під великими дозами опромінення вони зупинили невидимого і дуже підступного ворога.
Вони - 28 пожежних Чорнобиля, ризикуючи собою, кинулися до реактора, аби своїм життям відвернути трагедію. Вони першими прийняли найжорстокіший удар на четвертому блоці станції. Сьогодні їх називають «шеренгою № 1». Далi cуворий екзамен тримали не тільки пожежники, а й транспортники, будівельники, медики, спеціальні частини хімзахисту, вертольотчики, підрозділи охорони, міліції. 800 000 людей взяли на себе ризик і зазнали радіаційного випромінювання, ліквідовуючи наслідки катастрофи. На жаль, 25 000 з них загинули, ще 70 000 — стали інвалідами. Усі діяли героїчно, самовіддано. Це був бій усіх ліквідаторів, якi закрили собою не тільки станцію, Україну, а й Європу.
У 2019 році на ЧАЕС завершено встановлення нового саркофага над старим об’єктом «Укриття». Новий безпечний конфайнмент розрахований на 100 років і покликаний забезпечувати захист навколишнього середовища від подальшого потрапляння в неї радіоактивних речовин, а також належні умови для безпечного демонтажу старого укриття і зруйнованого реактора і видалення радіоактивних матеріалів.
На жаль, все менше залишається учасників тих подій, але пам'ять про них живе в душах людей, світлинах, відео- та кіно- плівках. Насамперед, це день мужніх та самовідданих людей, які у 1986 році прийняли доленосний виклик, щоб захистити не тільки Україну, але й усе людство від руйнівного впливу зруйнованого внаслідок аварії на Чорнобильської АЕС 4-го енергоблоку.
Сьогодні ми згадуємо їх – тих, хто усвідомлено й мовчки жертовно віддав за нас своє життя у ядерному котлі. Висловлюємо велику пошану ліквідаторам та низько схиляємо голови перед тими, хто віддав життя у боротьбі з некерованою ядерною стихією.
Ліквідаторам аварії на ЧАЕС
Неначе безсмертні боги
пірнали в шалений вогонь,
крізь призму мовчання,
крізь призму тривоги,
крізь призму болю
розчавлених скронь
та побитих долонь.
Атом вгризався у спини,
в грудини,
в зашарпані крила
і залишав сам на сам
із тишою.
Атом розривав свідомість
і невагомість
ставала все ближчою.
Засурмив третій Ангел,
крізь озонову виразку
впала отруйна роса.
А вони,
неначе безсмертні боги
крізь сни
тримали на собі небеса.
Тетяна Іваніцька


