Дерегус Михайло Гордійович — видатний український художник, графік і педагог. Він вважається одним із найвизначніших майстрів українського мистецтва XX століття, чиї роботи відображають глибокі національні традиції та культурну ідентичність.

Михайло Дерегус народився 5 грудня 1904 року в селі Веселому, нині Харківської області. З дитинства виявляв талант до малювання, що привело його до навчання в Харківському художньому інституті, де він здобув ґрунтовну мистецьку освіту.

Після закінчення інституту в 1932 році активно працював як художник-графік і педагог. Він викладав у Харківському художньому інституті. У 1944—1946 роках — директор Державного музею українського мистецтва. У 1947—1949 роках — керівник майстерні історико-батального живопису Харківського художнього інституту. У 1956—1962 роках — голова правління Спілки радянських художників України. З 1962 року — керівник графічної майстерні Академії мистецтв СРСР у Києві. У 1982—1987 роках — секретар правління Спілки художників України.

Дерегус відомий своїми яскравими і монументальними графічними та живописними роботами, які часто звертаються до тем української історії, фольклору, літератури та народного життя. Його стиль характеризується лаконічністю форми, чіткістю ліній і багатством кольорової гами.

В ранніх картинах «Відпочинок», «Колгоспне свято» реалістично відобразив українське колгоспне село. В 1940—1941 рр. виконав цикл «Дорогами України». В період Другої світової війни створив багато агітаційних панно, плакатів, вікон сатири, а також офортів «Шляхами війни», «Зруйнований Київ».

Україна, її героїчне минуле, сучасне життя народу — головні теми творчості М. Дерегуса в повоєнний час. Картина «Переяславська рада», «Портрет Б. Хмельницького» позначені глибоким ідейним задумом, національним характером, поетичністю і романтичною піднесеністю. Серед творів — серія «Хмельниччина», картина «Тарас Бульба на чолі війська», триптих «Дума про козака Голоту», «Перебендя», «Мавка», «Декабристи», триптих «Степ».

М. Дерегус — автор серії офортів «Українські народні думи та історичні пісні», ілюстрацій до поеми І. Котляревського «Енеїда», повістей М. Гоголя «Тарас Бульба», роману Н. Рибака «Переяславська рада», поем Т. Шевченка «Катерина» та «Наймичка».

За свою самовіддану й багатолітню працю Михайло Дерегус був відзначений Національною державною премією ім. Т.Шевченка (1969 р.), багатьма державними нагородами. Йому присвоєно звання народного художника СРСР (1963 р.), обрано членом-кореспондентом Академії мистецтв СРСР (1958 р.), а також академіком Української академії мистецтв.

Михайло Гордійович продовжував творити до останніх років свого життя. Він помер 31 липня 1997 року, залишивши після себе величезну мистецьку спадщину, яка надихає і сьогодні.

У жовтні 2004 року Національний банк України ввів в обіг ювілейну монету номіналом 2 гривні, присвячену 100-річчю від дня народження Михайла Дерегуса. Того ж року від 5 листопада Національна спілка художників України заснувала премію імені митця, яку присуджують щорічно молодим художникам за визначні живописні, графічні твори, що відзначаються високим професіоналізмом виконання, глибоким розкриттям змісту та образів, співзвучних настроям епохи розбудови незалежної Української держави.