Юліан Опільський — український письменник. Опільський є автором багатьох історичних романів і повістей, у яких він майстерно поєднував художню вигадку з реальними історичними подіями.

Юліан Опільський народився в Тернополі 1884 року. 1891 року сім'я переїхала до Львова, де батько продовжував учителювати, а син навчався спершу в польськомовній, потім, з 2-го класу, — в українській Академічній гімназії.

У 1898 році після інсульту помирає батько, залишаючи 4 дітей. Юрієм опікувалася старша сестра та шкільна рада. 4 семестри студіював філософію, німецьку і класичну філологію у Львівському університеті. Завершив студії у Ґраці (Австрія), де в 1907 році здобув вищу освіту.

У студентські роки Рудницький подорожував по Італії, Греції, Єгипту. Саме тоді почав писати вірші українською та німецькою. У 1907 р. повернувся до рідної гімназії, в якій викладав німецьку мову й історію.

Під час Першої світової війни активно працював як письменник та педагог. Від 1917 року працював референтом шкільної крайової ради, редагував шкільні підручники, очолював педагогічний журнал «Українська школа».

Помер письменник 9 лютого 1937 року у Львові.

Юліан Опільський  — перший український письменник Тернопільщини, автор історичних романів, повістей, оповідань про Стародавній Вавилон, Єгипет, Грецію, Рим, Київську Русь, а також творів, що розповідають про події на землях України до 1812 року.

1916 р.  львівська «Просвіта» випустила його «Підручник до науки німецької мови». 1918 р.  вийшла в світ повість «Іду на вас».

17 вересня 1919 року  завершив роман «Опирі» («Упирі»). Найбільш соціально значущим і художньо досконалим твором у художній спадщині Юліана Опільського є повість «Сумерк», яка через антишляхетський та антикатолицький пафос була заборонена. Лише 1970 року в Москві повість «Сумерк» була видана у перекладі російською.

Друге видання повісті «Іду на вас» вийшло у 1928 р. Логічним продовженням попереднього твору є повість «Ідоли падуть» (1927 р.), що відтворює складну боротьбу на Русі-Україні за прийняття християнства. Завершують, умовно кажучи, хроніку княжої доби повісті «Вовкулака» (1922 р.) та «Золотий Лев» (1926 р.).

Літературна спадщина письменника представлена також літературно-критичними виступами, головні з яких: «Втеча перед дійсністю», «В путах девотизму», «На стрічу розцвітові», «Вороги правди», «Фрази й сензації», «Сюжети з чужих літератур».

 Юліян Опільський мав неабиякий талант до створення образів героїв, які не тільки відображають національну самобутність, але й показують універсальні людські цінності.