Домбровський Анатолій Іванович — український письменник, прозаїк, редактор, громадський діяч. Закінчив 1958 р. Ленінградський університет. Відтоді був на викладацькій і журналістській роботі у Казахстані. Від 1970 р. жив у Криму, де очолював місцеву організацію СПУ (1972–1991 рр.). Засновник і головний редактор журналу «Брега Тавриды» (від 1991 р.).

Темі освоєння цілинних земель присвячено збірник оповідань і повістей «Ми пишемо з цілини» (1967 р.), повісті «Зорянка» (1968 р.), «Хто любить мене» (1979 р.). Спогадами воєнного дитинства розкриті в повістях «Птахи нічого не розкажуть» (1968 р.), «Блакитна тінь білого каменя» (1970 р.).

В романах «Повернися і згадай» (1977 р.), «Пташині вітри» (1981 р.), «Всі радощі і печалі» (1983 р.), «Переправа» (1985 р.) та ін. порушуються проблеми повоєнного і сучасного села.

Роман «Червона Тавріда» (1987 р.) — про боротьбу за встановлення радянської влади в Криму.

Автор збірки «Оповідання про філософів» (1975 р.); повістей «Тритогенея Демокріта» (1980 р.), «Великий стагирит» (1981 р.) і «Сад Епікура» (1983 р.); трилогії «Шалений син Тріра» (1984 — 1988 рр.); автобіографічного роману «Філософи» (1983 р.).