Віталій Іванович Петльований — український  письменник.

Віталій Іванович Петльований народився 16 грудня 1914 р. в м. Вінниця, в родині службовця. В 1921 р. родина переїхала до села Хорошеве Харківського району. Від 1937 року працював завідувачем відділу літератури в обласній газеті «Ленінська зміна». На той час там працювали літератори Олесь Гончар, Степан Крижанівський, Микола Нагнибіда, Валентина Ткаченко. Саме серед цих людей він зробив свої перші кроки в літературі. Навчався на робітфаці, потім — у Харківському педінституті.

Учасник Другої світової війни. Друкуватися почав 1935 року. Окремими виданнями вийшли збірки нарисів та оповідань «Бориславка» (1950 р.), «Каховський репортаж» (1953 р.) та ін.; повісті «Хотинці» (1949 р.), «Кремлівський патруль» (1969 р.), «Людина і хліб» (1971 р.); романи «Сурми грають зорю» (1952 р.), «Дівчина з передмістя» (1955 р.), «Аміго» (1959 р.), «Та це ж весна!» (1962—1965 рр.), «Сирена з мечем» (1972–1975 рр.), «Гуляй-гора» (1987 р.). Найбільш популярним твором є роман «Дівчина з передмістя» (1955 р.), загальний наклад якого становить близько мільйона примірників. Не вийшов роман «Квіти на камені», написаний до 1953 р. Рукопис загублено.