Анастасія (Настя) Борисівна Грінченко — українська письменниця, перекладачка, публіцистка, революціонерка. Донька Бориса Грінченка. Її біографія є прикладом служіння науці, мистецтву та громадянському суспільству.

Народилася  Анастасія Борисівна Грінченко 25 грудня 1884 р. у с. Нижня Сироватка, Сумщина. Анастасія Грінченко народилася у родині, яка мала глибокі національні традиції. Вона змалку цікавилася літературою, фольклором і народною культурою, що вплинуло на її подальший життєвий вибір. Здобула якісну освіту, що дозволило їй розвивати свої таланти у різних напрямках. Після закінчення гімназії у Києві вирушила до Львова, де навчалася на філософському факультеті Львівського університету у 1903—1904 роках. Вона слухала лекції професорів Грушевського, Колесси, Студинського. Значне враження справила на неї зустріч з Іваном Франком.

Грінченко активно писала художні твори, наукові статті та публіцистичні роботи. Її праці відзначаються глибоким патріотизмом, любов'ю до рідної мови та народу.

Анастасія Грінченко брала активну участь у громадському житті. Вона сприяла популяризації української мови, культури та національних цінностей. Її діяльність залишила глибокий слід у становленні української національної ідентичності.

Упорядкувала збірки перекладів художніх творів російських письменників для дітей «Добрий звір», «Буря на морі» (обидві — 1903 р.), «Між хмарами сонечко» (1904 р.). Писала ліричні вірші, байки, оповідання, публіцистичні статті, рецензії. Автор науково-публіцистичної праці «Ідея федералізму у декабристів» (1907 р.), популярних брошур для народу.

У 1900-х роках переклала окремі твори Марка Твена («Пригоди Гека Фінна»), Генріка Ібсена («Гедда Габлер» та «Жінка з моря»), Анатоля Франса («Дочка Ліліт»), Германа Зудермана, Георга Брандеса, Едмондо Де Амічіса, Олівії Шрейнер.

Біографія Анастасії Борисівни Грінченко є натхненням для майбутніх поколінь, а її вклад у розвиток української культури та науки незаперечний.