Педро Кальдерон де ла Барка — іспанський драматург та поет.  Він вважається одним із ключових авторів іспанської «золотої доби» літератури, відомим своїми п'єсами, які поєднують глибоку філософську думку, драматизм і витончену поетичну мову.

Педро Кальдерон народився 17 січня 1600 року в Мадриді. Він здобув класичну освіту в єзуїтських школах і продовжив навчання в університетах Саламанки та Алькали-де-Енарес, де вивчав богослов'я, право і гуманітарні науки. Спершу планував стати священником, але згодом відмовився від духовної кар'єри на користь літературної діяльності.

Кальдерон почав писати драми у 1620-х роках. Його творчість охоплює понад 120 п'єс, серед яких найвідомішими є:

 1. «Життя - це сон» — філософська драма, яка досліджує теми долі, свободи вибору і природи реальності.

 2. «Дама-примара» — комедія з елементами фантастики.

 3. «Стійкий принц» — драма про самопожертву та героїзм.

 4. «Великий театр світу» — алегорична п'єса, яка ілюструє ідеї католицького світогляду.

Його стиль характеризується складністю символіки, багатошаровими алегоріями та чудовим володінням поетичною формою.

У 1636 році Кальдерон був призначений придворним драматургом короля Філіпа IV, а у 1651 році, після рукоположення у священники, зосередився на написанні autos sacramentales — релігійних алегоричних п'єс. За своє життя він здобув широку популярність і визнання, а його творчість мала значний вплив на розвиток європейської літератури.

Педро Кальдерон провів останні роки свого життя в спокої, займаючись літературою та церковною службою. Він помер 25 травня 1681 року в Мадриді, залишивши по собі безсмертну літературну спадщину.

Творчість Кальдерона де ла Барки є символом іспанської культури та естетики бароко. Його п'єси й досі ставляться на сценах театрів усього світу, зберігаючи свою актуальність і силу впливу.