Кендзабуро Ое — японський письменник-гуманіст, автор понад 20 романів і повістей, декількох збірок оповідань і численних есеїв.

Кендзабуро Ое народився 31 січня 1935 р. в Японії, у селі Осе (нині частина містечка Утіко) префектури Ехіме, на острові Шікоку. Виріс у традиційному середовищі, яке згодом сильно вплинуло на його творчість. Навчався в Токійському університеті, де вивчав французьку літературу.

Ое почав писати ще під час навчання. Його перші твори досліджують теми війни, моралі та людського існування. Його стиль поєднує реалізм і символізм, а головними темами є трагедії сучасного світу, проблеми гуманізму та життя людей, які знаходяться на узбіччі суспільства.

Серед найвідоміших романів та есе Кендзабуро Ое: «Особистий досвід» (1964 р.), «Футбол 1860» (1967 р.), «Обійняли мене води до душі моєї» (1973 р.), «Записки пінчраннера» (1976 р.), «Ігри сучасників» ( 1979 р.) та інші.

У 1973 році він був удостоєний найпрестижнішої літературної премії Японії, премії імені Номи Сейдзі, за роман «Обійняли мене води до душі моєї», на створення якого у письменника пішло шість років. З березня по липень 1975 року Ое провів у Мексиці, де працював запрошеним лектором у «Collegio de Mexico» (м. Мехіко). Знайомство з мексиканською культурою пізніше знайде своє віддзеркалення в одному з найважливіших творів письменника, романі «Ігри сучасників» (1979 р.).

За свої твори Кендзабуро Ое було удостоєно цілої низки найвищих японських і міжнародніх літературних нагород.

У 1994 році Кендзабуро Ое став другим японським письменником, який отримав Нобелівську премію з літератури (після Кавабати Ясунарі).

Його книги торкаються тем соціальної відповідальності, війни, пам’яті та гідності. Багато з них мають автобіографічні мотиви.

Ое продовжував активно працювати, виступаючи за мир, екологію та права людини. Помер у 2023 році, залишивши значний вплив на японську та світову літературу.