Липа Іван Львович — український громадський і політичний діяч, письменник, за фахом лікар.

Іван Липа народився 24 лютого 1865 року в місті Керч. Походив із родини, що мала козацьке коріння. 1888 р. вступив на медичний факультет Харківського університету. Саме під час студентських років він захопився українською ідеєю та став активним учасником національного руху.

У 1891 році став одним із засновників таємної організації «Братство тарасівців», що прагнула розбудови незалежної України. Через цю діяльність зазнав переслідувань і заслання.

У 1896 році поновив навчання на медичному факультеті Казанського університету, який закінчив 1897 року. Згодом працював лікарем у різних містах України, водночас займаючись літературною та громадською діяльністю. Іван Липа організував видавництво «Одеська літературна спілка», у 1905 році видав альманах «Багаття» (разом з дружиною), часто друкувався в українських часописах «Діло», «Народ», «Правда», «Буковина», «Зоря», «Літературний Науковий Вісник», «Українська Хата» та інших. Тісно співпрацював з одеською «Просвітою» і Одеським Літературним Товариством.

Під час Української революції 1917–1921 років Іван Липа брав активну участь у державотворчих процесах. Був міністром культів (релігії) в уряді Української Народної Республіки (УНР) та членом уряду Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР).

У 1920 році після поразки українських визвольних змагань був змушений емігрувати до Галичини, де оселився у місті Винники біля Львова.

Іван Липа писав під псевдонімами Петро Шелест, Іван Степовик. У своїх творах він порушував національні, патріотичні та філософські теми. Перебуваючи у Винниках, І. Липа написав новели «Кара» й «Утома». У той же час у Винниках перебував І. Огієнко, що залишив про І. Липу спогади. Іван Липа є автором віршів, нарисів, оповідань та збірок «Тринадцять притч», «Оповіді про смерть, війну і любов» (1935 р.) та ін. Його літературна спадщина, хоча й не настільки велика, відіграла важливу роль у формуванні української національної свідомості.

Останні роки життя Іван Липа провів у Винниках, працюючи лікарем. Він помер 13 листопада 1923 року. Його син, Юрій Липа, продовжив справу батька, ставши відомим українським письменником, лікарем і публіцистом.